Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря


UkraineNeuroGlobal

UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання


Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Газета "Новини медицини та фармації" 18 (472) 2013

Повернутися до номеру

НМАПО імені П.Л. Шупика — 95 років!


У жовтні 2013 р. виповнилося 95 років із дня заснування Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. За роки свого існування академія пройшла славний історичний шлях і нині відома в Україні та ближньому і далекому зарубіжжі як провідний навчально­методичний, науковий і культурний центр, найпотужніший у вітчизняній вищій медичній школі післядипломної освіти.


Історія розвитку Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика розпочалася з 1918 р., коли було створено Клінічний інститут удосконалення лікарів. Першим головою правління навчального закладу став професор М.А. Левитський (1918–1922).

У 1931 р. було прийнято новий статут інституту. Завершенням докорінної реорганізації вищої медичної школи України ознаменувалися 1930­ті роки. До початку Великої Вітчизняної війни інститут нараховував 24 кафедри.

Удруге інститут народився 18 листопада 1943 р. — через два тижні після звільнення Києва від фашистських загарб­ників.

Перші директори інституту повоєнного часу — Я.А. Охріменко (1943–1944), В.П. Комісаренко (1944), І.І. Кальченко (1945–1957) — винесли на своїх плечах усі труднощі періоду розбудови.

Наприкінці 1950­х років директором (ректором) інституту було призначено професора М.Н. Умовіста, який обіймав цю посаду протягом 25 років (1959–1984). Цей період позначився важливими подіями в житті інституту. Він став одним із найбільших у колишньому СРСР і найпотужнішим серед подібних навчальних закладів України.

У період 1985–2002 рр. інститут очолював заслужений діяч науки і техніки України професор В.М. Гирін. За цей час значно розширено та поліпшено матеріально­технічну базу закладу, побудовано новий теоретичний корпус, гуртожиток, відкрито нові кафедри, обладнані новою сучасною апаратурою та приладами. У 1965–1991 рр. інститут було підпорядковано Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) СРСР.

Новий період у діяльності закладу розпочався в жовтні 1991 р. після його повернення до МОЗ незалежної України, що спричинило якісні зміни його статусу. За нових умов, які збіглися з початком проведення реформи медичної освіти в Україні, інститут посів пріоритетне місце в галузі післядипломної підготовки і став навчально­медичним центром МОЗ України.

Якісні зміни в інституті відбулися у п’яту річницю незалежності нашої держави ­після видання Кабінетом Міністрів України постанови «Про створення Київської медичної академії післядипломної освіти» від 13 травня 1996 р., згідно з якою на його базі створено навчальний заклад нового типу і вищого (ІV) рівня акредитації.

1998 р. ознаменувався присвоєнням академії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1998 р., імені П.Л. Шупика, який двічі (1952–1954; 1956–1969) обіймав посаду міністра охорони здоров’я України і зробив вагомий внесок у розвиток матеріальної, навчальної та наукової бази академії, протягом 14 років (1965–1979) завідував кафедрою соціальної медицини й організації охорони здоров’я (нині — кафедра управління охороною здоров’я НМАПО імені П.Л. Шупика).

Указом Президента України В.А. Ющен­ка від 27 березня 2006 р. за № 236/2006 Київській медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика надано статус національної. Надалі заклад іменується Національною медичною академією післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Протягом короткого терміну перебування в новому статусі, який покладає на академію нові обов’язки, проводиться значна робота з удосконалення структур і напрямів діяльності кафедр, господарчої та наукової роботи.

Гордістю академії завжди були її визначні вчені, лікарі й викладачі. У довоєнні роки фундаторами української наукової школи були академіки В.Ф. Василенко, М.Д. Стражеско, В.П. Протопопов, професори Б.М. Маньковський, А.А. Чайка, А.Н. Зюков, М.С. Коломійченко, С.О. Ставракі; в повоєнні — академіки Л.І. Медвідь, Д.М. Калюжний, Д.Ф. Чеботарьов, професори О.З. Лазарєв, Є.Л. Склов­ський, Г.Ф. Писемський, Ф.Г. Яновський, А.Б. Беренштейн, О.І. Арутюв, Д.І. Панченко, О.Р. Киричинський, О.Г. Єлецький, О.С. Коломійченко, Є.Л. Мачерет, Л.В. Тимошенко, А.І. Трещинський.

В останні роки засновниками наукових шкіл в академії були академіки Націо­нальної академії медичних наук (НАМН) України Г.В. Книшов, Ю.В. Вороненко, Ю.І. Фещенко, М.Д. Тронько, Л.А. Пиріг, В.М. Коваленко, члени­кореспонденти НАМН України, професори М.М. Сергієнко, М.Є. Поліщук, В.О. Бобров, Н.Г. Горовенко, Ю.П. Вдовиченко, Н.В. Харченко.

З 2002 р. академію очолив відомий організатор охорони здоров’я, вчений, педагог, академік НАМН України, професор Ю.В. Вороненко, який зробив вагомий внесок у розвиток НМАПО імені П.Л. Шупика як провідного закладу післядипломної освіти, сучасного наукового та лікувального центру, у реорганізацію післядипломної освіти відповідно до міжнародних стандартів.

Учені НМАПО на всіх етапах становлення і розвитку закладу перебували на передових рубіжах української та світової науки. Наукові розробки вчених академії відомі не тільки в Україні, країнах СНД, але й у далекому зарубіжжі. НМАПО імені П.Л. Шупика — провідний в Україні центр навчально­методичної роботи в галузі післядипломної освіти лікарів і провізорів, якому МОЗ України доручає розробку більшості типових навчальних планів і програм передатестаційних циклів, спеціалізації, інтернатури і комп’ютерних атестаційних програм, які використовують усі медичні установи та факультети післядипломної освіти.

Щорічно в академії розробляють і оновлюють понад 100 навчальних планів і програм циклів тематичного удосконалення, видають понад 60 найменувань навчально­методичної літератури (підручники, навчальні та навчально­методичні посібники, довідники) для використання в навчальному процесі. Щороку в академії проходять близько 1,5 тис. циклів, навчаються 2,5 тис. інтернів і близько 25 тис. лікарів і провізорів.

Спільна робота з органами та закладами практичної охорони здоров’я — давня традиція академії. Досить зазначити, що її співробітники в базових та позабазових лікувальних закладах щорічно надають консультативну допомогу близько 200 тис. хворих, виконують понад 20 тис. складних операцій. Понад 40 провідних учених — головні спеціалісти МОЗ України, які працюють над удосконаленням якості надання медичної допомоги населенню. Клінічна база становить майже 11 тис. ліжок у сучасних лікувальних закладах і науково­дослідних інститутах Києва.

Сьогодні в академії працюють 2 Герої України, 1 академік Національної академії наук (НАН) України та 6 академіків НАМН України, 5 академіків Академії наук вищої освіти України, 15 членів­кореспондентів НАМН України та 3 члени­кореспонденти НАН України, 33 заслужених діячі науки і техніки України, 32 лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, 66 заслужених лікарів України, 5 заслужених працівників освіти України, 3 заслужені раціоналізатори та винахідники України, 5 заслужених працівників охорони здоров’я України, 2 заслужені працівники фармації України, 1 заслужений юрист України.

Одна з найважливіших турбот академії — це підготовка наукової зміни. В академії функціонує 11 спеціалізованих вчених рад, з яких 9 — докторських і 2 — кандидатських, за 13 спеціальностями. У них за 5 років захищено 76 докторських і 420 кандидатських дисертацій, у тому числі співробітниками академії — 47 докторських і 218 кандидатських дисертацій. Підготовлено 184 аспіранти, 379 клінічних ординаторів, 60 магістрів. Результати науково­дослідних робіт викладачів академії за останні 5 років відображено в 183 монографіях, 38 підручниках, 218 навчальних посібниках, 76 довідниках, 76 методичних рекомендаціях та інформаційних листах, 476 патентах, про них доповідали на 298 наукових форумах.

За останні 5 років вченими академії отримано понад 360 авторських свідоцтв на винаходи, окремі з яких запатентовано в США, Італії та інших країнах.

НМАПО імені П.Л. Шупика є заснов­ником 19 професійних періодичних медичних видань.

В умовах суверенітету України в нову стадію вступило міжнародне співробітництво академії, яке здійснюється відділом міжнародних зв’язків та науково­педагогічної роботи з іноземними громадянами, створеним у березні 1993 р. на основі позабюджетного структурного підрозділу. НМАПО імені П.Л. Шупика успішно співпрацює із зарубіжними партнерами.

Щороку понад 70 вчених академії відвідують зарубіжні країни з метою стажування у провідних світових клініках, обміну досвідом та виконання сумісних наукових досліджень, ведення переговорів, участі в конгресах, симпозіумах, виставках.

За роки існування НМАПО імені П.Л. Шупика стала найбільшим і провідним в Україні закладом післядипломної медичної освіти, потужним науковим центром, який налічує 226 докторів наук та 166 професорів, 496 кандидатів наук, 257 доцентів. Академія має у своєму розпорядженні 3 інститути (Інститут стоматології, Український державний інститут репродуктології, Інститут сімейної медицини), 5 факультетів (хірургічний, терапевтичний, педіатричний, медико­профілактичний і фармацевтичний), факультет підвищення кваліфікації викладачів, 80 кафедр, а також Центральну науково­дослідну лабораторію і 5 центрів (Науковий навчально­методичний центр дистанційної освіти, Науково­дослідний центр, Державний навчально­методичний геріатричний центр, Державний навчально­науково­методичний центр паліативної та хоспісної медицини, Стоматологічний практично­навчальний центр).

Колектив академії на всіх етапах її існу­вання робив і робить вагомий внесок у скарбницю української медицини, сприяючи проведенню реформи системи охорони здоров’я і вищої медичної школи в Україні.



Повернутися до номеру