Журнал "Вісник асоціації психіатрів України" (02) 2013

Шановні колеги!

Вітаю всіх присутніх на конференції «Львівські психіатричні зустрічі».

Від імені уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни дякуємо за запрошення.

«Саме рекомендації громадських організацій було покладено в основу реформування структури Секретаріату та під час формування пріоритетних напрямів діяльності. Влада не завжди чує громадськість — омбуд­смен має стати своєрідним рупором громадськості, саме в цьому я бачу свою мету на посаді уповноваженого ВР України з прав людини» (з виступу В.В. Лутковської на зустрічі 29 жовтня 2012 року).

Тобто робиться постійний наголос на тому, що стратегічним напрямом у діяльності омбудсмена має бути тісна співпраця з неурядовими організаціями.

У липні 2006 року Україна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Цей день мав стати початком створення національного превентивного механізму (НПМ) — незалежного органу, спрямованого на моніторинг дотримання прав осіб, які перебувають в місцях несвободи, та протидію тортурам і жорстокому поводженню.

Згідно з діючою концепцією, до місць несвободи віднесені установи, де люди перебувають проти своєї волі — не тільки під вартою, але і там, де їх побут, режим та зв’язок із зовнішнім світом суворо регламентовані, — це надійні критерії, за якими місце можна віднести до категорії «несвободи».

За цими ознаками до місць несвободи віднесені й психіатричні лікарні, будинки дитини, психоневрологічні інтернати та дитячі будинки­інтернати. Те, що такі місця є об’єктом незалежного моніторингу, не підлягає обговоренню.

Установи, у яких перебувають громадяни з вадами психічного розвитку та з психічними розладами, функціонують у структурі різних міністерств та відомств.

Так, наприклад, підпорядковані:

— Міністерству соціальної політики:

– дитячі будинки­інтернати — 55 установ;

– психоневрологічні інтернати — 152 установи;

– геріатричні пансіонати — 38 установ;

— Міністерству охорони здоров’я:

– будинки дитини — 47 установ;

– психіатричні (психоневрологічні) лікарні — 87 установ.

Тим, хто присвятив свою діяльність захисту прав людей з розладами психіки, хто надає таким громадянам спеціалізовану медичну чи юридичну допомогу, добре відоме величезне коло питань, що виникають у підопічних та пацієнтів психоневрологічних установ саме з точки зору порушення їх прав, неналежного поводження з ними як у стаціонарних установах, так і поза їх межами.

Суспільство із трагічною закономірністю стає свідком неприємних відкриттів, пов’язаних із тим, наскільки складна ситуація часом має місце в дитячих будинках­інтернатах для дітей­інвалідів, геріатричних пансіонатах, психоневрологічних інтернатах та психіатричних лікарнях.

На сьогодні затверджено нову структуру Секретаріату уповноваженого Верховної ради з прав людини, до складу якої було введено Департамент з питань реалізації національного превентивного механізму, у складі якого функціонує Управління з питань попередження неналежного поводження в діяльності установ освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення з відповідними відділами моніторингу установ для дітей, осіб похилого віку та людей з особливими потребами.

4 листопада поточного року внесені зміни до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» щодо національного превентивного механізму, яким конкретизовано обсяг функцій та повноважень національного превентивного механізму.

За результатами відкритого конкурсу відібрано фахівців для заміщення вакантних посад у новоствореному Департаменті з питань реалізації НПМ. До Секретаріату прийшли кваліфіковані спеціалісти у галузі освіти, соціальної політики, медицини (зокрема, психіатрії).

Департамент НПМ у своїй діяльності керується міжнародним досвідом щодо реалізації національного превентивного механізму з урахуванням специфічних для нашої країни особливостей. Беззаперечно те, що має існувати механізм громадського нагляду за установами, де перебувають люди з психічними розладами, тому що проблеми, з якими стикаються ці громадяни, часто є системними.

Суспільство не повинно їх ігнорувати або відводити від них погляд.

Саме зараз стає можливим не тільки говорити про ці проблеми, але й впливати на їх вирішення на основі кваліфікованої оцінки тієї картини, що виникає за результатами системних моніторингових візитів до вищеназваних установ.

За 6 місяців поточного року роботи Департаменту НПМ було відвідано 34 установи та заклади в Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях та місті Києві. А саме:

— дитячі будинки­інтернати — 9;

— психоневрологічні інтернати — 6;

— геріатричні пансіонати — 3;

— психіатричні лікарні — 11;

— будинки дитини — 5.

За результатами проведеного моніторингу простежуються системні проблеми, а саме:

— відсутність послідовності в діяльності систем охорони здоров’я та соціального захисту в здійсненні заходів, направлених на соціально­побутову, фізичну, трудову та медичну реабілітацію цих осіб;

— незважаючи на світову тенденцію щодо розгоспіталізації та ресоціалізації осіб із психічними вадами, в Україні, навпаки, простежується збільшення чисельності підопічних у психоневрологічних інтернатах;

— існує загроза зловживань на різних рівнях та порушення майнових та інших прав осіб, які перебувають в цих закладах та установах;

— мають місце факти незаконного насильства й неналежного поводження з підопічними та пацієнтами, примусу до праці, ненадання медичної допомоги, безпідставної примусової госпіталізації;

— відсутні типове положення про психіатричну лікарню та типові нормативи організації здійснення примусового лікування у психіатричних лікарнях;

— застарілі штатні нормативи та нормативи перебування осіб з особливими потребами в інтернатних установах;

— враховуючи складну економічну ситуацію в країні в цілому, фінансування цих установ та закладів знаходиться на різних рівнях та інколи не відповідає забезпеченню елементарних потреб.

Так, наприклад, фінансування на харчування на 1 особу на день, враховуючи всі джерела:

— у дитячих будинках­інтернатах — 25–35 грн;

— психоневрологічних інтернатах — 20–26 грн;

— геріатричних пансіонатах — 22–26 грн;

— психіатричних лікарнях — 5–8 грн (для ветеранів війни — 35 грн);

— будинках дитини — 22–35 грн.

Ці та інші проблеми вже опинилися в полі зору Департаменту НПМ.

Під час проведення візитів до цих установ та закладів після виявлення недоліків і порушень складається звіт, у якому зазначаються рекомендації щодо їх усунення із зазначенням кінцевого терміну їх виконання. Інформація щодо моніторингу є цілковито конфіденційною, і нікому не розголошується, окрім керівників відвідуваного закладу.

Щоправда, у разі невиконання надісланих рекомендацій можливим є оприлюднення інформації звіту, проте це вже є крайнім (радикальним) за­ходом.

За результатами проведених моніторингових візитів Секретаріатом було надіслано листи до Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства соціальної політики України щодо виявлених порушень і недоліків та шляхів їх вирішення.

Однак аналіз відповідей з Міністерства охорони здоров’я дає підстави для висновку щодо бездіяльності цього міністерства у розв’язанні проблем, а також щодо вирішення системних питань спільно з іншими Міністерствами та відомствами.

Разом з тим підготовлено Подання уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до віце­прем’єр­міністра України — міністра соціальної політики С.Л. Тігіпка щодо забезпечення прав недієздатних і обмежено дієздатних осіб. Зокрема:

— здійснення комплексного вивчення стану реалізації державної політики у сфері захисту прав недієздатних та обмежено дієздатних осіб та винесення на розгляд колегії Міністерства соціальної політики України;

— вжиття заходів щодо вдосконалення чинного законодавства з метою забезпечення прав недієздатних та осіб з обмеженою дієздатністю.

На даний час завершується процес створення Експертної ради з питань реалізації національного превентивного механізму, що буде допоміжним органом у питанні організації спільних візитів з представниками громадських організацій до установ та закладів, де перебувають особи з особливими по­требами.

Ми відкриті та запрошуємо до професійної та ефективної співпраці.

Дякую за увагу!