Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 9 (460) 2013

Вернуться к номеру

Якість життя хворих на гіпертонічну хворобу залежно від місця проживання

Авторы: Черешнюк Л.В., к.м.н., доцент, Лисенко Д.А., Кузик О.В., Ткачук Т.М., Кузик В.В., Кафедра внутрішньої та сімейної медицини Вінницького національного ­медичного університету імені М.І. Пирогова

Рубрики: Кардиология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати

Вступ

За останні декілька десятиріч із розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій стало можливим проводити вірогідну оцінку якості життя (ЯЖ). В останні роки ЯЖ набуває все більшого значення у світовій медичній практиці як показник загального стану пацієнта, ефективності лікувальних та реабілітаційних заходів, що проводяться, а також використовується як прогностичний критерій одужання, важливий фармакоекономічний критерій створення і випробування нових медичних технологій. ЯЖ відображає стабільні відчуття пацієнта, що залежать від його інформованості, а тому значною мірою є суб’єктивними.

На сучасному етапі розвитку медицини виникла потреба в переведенні в кількісні показники ряду характеристик індивідуума, що будуть відображати емоційний, соціальний, психологічний стани. Насамперед це пов’язано з тим, що навіть за умови досягнення позитивних лабораторних, рентгенологічних і клінічних показників людина не відчуває себе здоровою і повноцінною в суспільстві. Вимірювання цих змін стало можливим із впровадженням у медичну практику ряду спеціальних опитувальників, основною метою яких є вивчення показ­ників ЯЖ.

Якість життя — нове для медицини поняття, запозичене з соціології, де під ним розуміють здатність індивідуума функціонувати в суспільстві відповідно до свого положення й отримувати задоволення від цього.

Одним із найбільш популярних при проведенні медичних, соціально­економічних досліджень є опитувальник Medical Outcomes Study Short Form З6 (MOS SF­36). Загальний опитувальник SF­36 розробили в Центрі вивчення медичних результатів (США) в 1992 році Jonh E. Ware і Cathy Donald Sherbourne. SF­36 призначений для використання в клінічній практиці і наукових дослідженнях для оцінки загального здоров’я населення у хворих віком від 14 років і старше.

Анкета включає 36 пунктів, які згруповані у 8 шкал: фізичне функціонування (ФФ), рольове функціонування (РФ), інтенсивність болю (ІБ), загальний стан здоров’я (ЗСЗ), життєва активність (ЖА), соціальне функціонування (СФ), емоційний стан та психічне здоров’я (ПЗ). Пацієнт обирає відповідь на запропоноване запитання. Кожна відповідь оцінюється в балах. При формуванні тієї чи іншої шкали ці бали сумуються та математично обробляються за стандартними формулами. Показники за кожною шкалою можуть мати значення від 0 до 100, де 100 означає повне здоров’я.

- ФФ (Physical functioning) — відображає ступінь впливу фізичного стану на виконання фізичних навантажень (самообслуговування, ходьба, підйом сходами, перенесення важких речей та ін.). Низькі показники за цією шкалою означають, що фізична активність пацієнта значно обмежена станом його здоров’я.

- РФ (Physical role limitation) — це вплив фізичного стану на повсякденну рольову діяльність (роботу, виконання повсякденних обов’язків). Низькі показники за цією шкалою означають, що повсякденна діяльність значно обмежена фізичним станом пацієнта.

- ІБ (Pain) — свідчить про вплив болю на можливість виконувати повсякденну, включаючи домашню, роботу. Низькі показники за цією шкалою означають, що біль значно обмежує активність пацієнта.

- ЗСЗ (General health) — оцінка пацієнтом свого стану здоров’я на теперішній момент та в перспективі лікування. Чим нижчим є цей показник, тим нижча оцінка стану здоров’я.

- ЖА (Vitality) — відображає відчуття сповнення сил та енергії або, навпаки, безсилля. Низький показник свідчить про втому пацієнта, зниження його життєвої активності.

- СФ (Social functioning) — визначає, якою мірою фізичний або емоційний стан обмежує соціальну активність (спілкування). Низький показник вказує значне обмеження соціальних контактів, зниження рівня спілкування у зв’язку з погіршенням фізичного та емоційного стану.

- Рольове функціонування, зумовлене емоційним станом (РФЕ; Emotional role limitation) — дозволяє оцінити, якою мірою емоційний стан заважає виконувати роботу, у тому числі й повсякденну (включаючи великі витрати часу, зменшення обсягу виконаної роботи, зниження її якості). Низький показник за цією шкалою інтерпретується як обмеження у виконанні повсякденної роботи, пов’язане з погіршенням емоційного стану.

- ПЗ (Mental health) — характеризує настрій, наявність депресії, стурбованості. Цей показник є загальним показником позитивних емоцій. Його низьке значення свідчить про існування депресивних, тривожних переживань, психічне неблагополуччя.

Усі шкали формують два загальних показники: душевне та фізичне благополуччя. Фізичний компонент здоров’я становлять шкали ФФ, РФ, ІБ, ЗСЗ, психологічний компонент здоров’я — шкали ПЗ, РФЕ, СФ, ЖА.

Для дослідження якості життя за допомогою опитувальника SF­36 Health Status Survey нами було обрано одне із найпоширеніших захворювань, що призводить до значних уражень серцево­­судинної системи та інших органів­мішеней, — гіпертонічну хворобу (ГХ). В Україні від ГХ страждають майже 13 млн людей. Серед осіб із підвищеним АТ знають про наявність у них гіпертонічної хвороби 62 %, з них лікуються лише 23,3 %, причому ефективно — 12,8 %. В осіб із високим АТ у 3–4 рази частіше розвивається ІХС і в 7 разів частіше — порушення мозкового крово­обігу. Економічні збитки, зумовлені тимчасовою непрацездатністю, інвалідністю та передчасною смертністю від ГХ та пов’язаних із нею цереброваскулярних захворювань, перевищують 2 млрд грн на рік [6].

Матеріали та методи

Для дослідження якості життя в осіб із ГХ було використано опитувальник SF­36 Health Status Survey. Опитувальник SF­36 був нормований для загальної популяції США і репрезентативних вибірок в Австралії, Франції, Італії. У США і країнах Європи, у тому числі в Росії та Україні, були проведені дослідження окремих популяцій і отримані результати по нормам для здорового населення і для груп хворих із різними хронічними захворюваннями (з виділенням груп за статтю і віком).

Метою роботи було проведення порівняльної оцінки якості життя в осіб із ГХ у м. Вінниці та Томашпільському районі Він­ницької області на базі Центрів ПМСД методом опитування респондентів у формі анкетування. Всі пацієнти знаходяться на диспансерному обліку з приводу ГХ II ст. та регулярно приймають антигіпертензивні препарати.

У м. Вінниці було опитано 100 пацієнтів, серед опитаних було 32 чоловіки та 68 жінок віком від 28 до 60 років, середній вік яких становив 46,0 ± 8,5. Середня тривалість ГХ становить 10,0 ± 4,0 року. У Томашпільському районі було опитано 100 пацієнтів, серед них було 48 чоловіків та 52 жінки віком від 28 до 60 років, середній вік яких становив 49,0 ± 19,0 року. Середня тривалість ГХ — 12,0 ± 6,0 року. Оцінка якості життя проводилася за кількісною шкалою опитувальника SF­36.

Результати і обговорення

Порівняльні результати статистичної обробки відповідей пацієнтів м. Вінниці та Томашпільського району з ГХ на питання опитувальника SF­36 представлено на рис. 1. Вони переконливо свідчать, що ГХ супро­воджується певними змінами в усіх аспектах життєдіяльності людини — фізичному, психологічному, соціальному. У табл. 1 наведено середні показники ЯЖ, статистично розраховані за допомогою непараметричних критеріїв Вілкоксона — Манна — Уїтні.

Показники ФФ менші в осіб із м. Вінниці, тобто фізична активність даного контингенту значно обмежена станом здоров’я. Інша тенденція щодо РФ — даний показник менший в осіб Томашпільського району; це доводить, що повсякденна діяльність значно обмежена їх фізичним станом. Показники РФЕ також нижчі у хворих Томашпільського району, у зв’язку з чим виникає обмеження у виконанні повсякденної роботи, пов’язане з погіршенням емоційного стану.

Щодо СФ і ПЗ — дані показники нижчі також в осіб з м. Вінниці, що свідчить про те, що мешканці м. Вінниці на відміну від Томашпільського району більше обмежені в соціальній активності (спілкуванні), і є свідченням існування депресивних тривожних переживань, психічного неблагополуччя. Показники ІБ, ЗСВ в осіб обох регіонів істотно не відрізняються. ЖА краще в осіб м. Вінниці, що відображає у них краще відчуття сповнення сил та енергії.

Таким чином, найбільш вірогідна різниця відмічається між показниками РФЕ та РФ, які значно нижчі у мешканців Томаш­пільського району порівняно з жителями м. Вінниці.

Отже, отримані результати довели, що ЯЖ пацієнтів, які проживають у м. Вінниці, краща порівняно з тими, хто проживає в сільській місцевості. Ці фактори можна пояснити характерною рисою людей із сільської місцевості нехтувати своїм здоров’ям, недостатньою якістю надання медичної допомоги та незадовільною її доступністю.

Висновки та перспективи подальших розробок

1. Встановлено вірогідну різницю показників ЯЖ у хворих на ГХ, які проживають у сільській місцевості та місті Вінниці.

2. Найбільша різниця (р < 0,05) відмічається в низьких показниках РФ та РФЕ.

3. Показники ЯЖ потрібно враховувати при лікуванні різних категорій хворих на гіпертонічну хворобу.

Доцільне подальше проведення дослідження якості життя у хворих на ГХ різного віку, різних місцевостей, терміну захворювання, визначення можливих особливостей в інших місцевостях з уточненням цільової (індивідуальної) групи ГХ.


Список литературы

Список літератури знаходиться в редакції


Вернуться к номеру