Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 22 (350) 2010

Вернуться к номеру

Основні причини високого рівня смертності в Україні


Резюме

Цей звіт — чергове дослідження з серії «Здоров’я людини та демографія». Звіт подготовлений Рекхою Менон та Біанкою Фрогнер. Опитування домогосподарств проводилось Українським центром економічних і політичних досліджень імені Разумкова на кошти Світового банку та Українського медичного союзу (УМС). Юлія Смоляр, Абея аль Омайр, Валері Еванс та Олена Заглада зробили значний внесок у роботу над дослідженням на різних його етапах. Юрій Субботін, Людмила Сассина та Наталія Курділь з УМС брали участь в опрацюванні інструментів дослідження. Паоло Беллі та Сон Нам Нгуєн надали коментарі до перших редакцій дослідження. Робота проводилась під керівництвом Мартіна Райзера, директора у справах України, Білорусі та Молдови, Тамар Мануельян Атінк, директора Департаменту розвитку людини, та Абдо Язбека, керівника сектору з питань охорони здоров’я та харчування населення Департаменту розвитку людини, Регіон Європи і Середньої Азії. Експертна оцінка надана Едуардом Босом та Енісом Барісом.a

Украина: ранние смерти

И опять — не Минздрав. Сотни чиновников, сотни так называемых научных работников в ведомственных научно-исследовательских институтах к этому исследованию не имели никакого отношения. Не могли иметь. Жестокая правда состоит в том, что подобные исследования в системе официальной отечественной медицинской науки невозможны. Традиции не позволяют. Иное дело — «исследование течения шизофрении у лабораторных крыс», такую милую научную тему легализовал несколько лет назад научный департамент нашего Мин­здрава. По-видимому, «тему» выполнили, отчитались. Только вот Нобелевскую премию почему-то не получили.

Аналитическая программа специалистов из офиса Мирового Банка в Украине на этот раз предложила завершенное исследование «Основные причины высокого уровня смертности в Украине». Ничего особенно нового, банальные, ожидаемые результаты: у нас очень высокий уровень смертности. Мы плохо живем и рано умираем. Но эта банальность выпукло иллюстрирована социологическими доказательствами. Страшными, шокирующими доказательствами.

Простой, не усложненный специальными терминами текст, холодные цифры, не перегруженные математическими изысками таблицы. А результат — яркое понимание уже состоявшейся социальной катастрофы в Украине. Катастрофы не законченной, имеющей свое продолжение. В стране, именующей себя социально ориентированным государством. В стране, очевидно, доказуемо являющейся задворками Европы. В стране, проживание в которой гарантирует болезненную и очень короткую жизнь.

Вот лишь некоторые позиции. Доказанные строгим исследованием позиции:

1) самые высокие темпы сокращения численности населения в Европе — это мы, Украина. Более всего сокращается население трудоспособного возраста;

2) самый высокий в Европе уровень смертности среди людей трудоспособного возраста, особенно — мужчин (хуже только в России);

3) 82 % украинцев умирает от неинфекционных хронических болезней;

4) распространенность хронических заболеваний очень высока, почти половина взрослого населения страны;

5) каждый третий украинец имеет высокое кровяное давление;

6) треть украинцев, болеющих гипертонией, не знает о наличии у себя этого заболевания;

7) чрезвычайно низок уровень соблюдения режима лечения — четверть людей, знающих о своей болезни, не принимают медикаменты в необходимых дозах или регулярно;

8) чрезмерное употребление алкоголя начинается в раннем возрасте и достигает максимума в 40–49 лет.

И т.д. и т.п. Исследование показало и иные стороны нашей украинской трагедии: нежелание (или неумение) врачей информировать пациентов, приглашая их к сотрудничеству, т.е. пониманию процесса лечения; наш малоподвижный образ жизни; неправильное питание…

Презентация документа с эмоциональной дискуссией состоялась в киевском офисе Мирового Банка. Участников было немного, авторы исследования и совсем небольшая группа заинтересованных экспертов. Не было никого из минздравовской номенклатуры. Да и журналистов не было. То ли не пригласили, то ли неинтересное событие. И вправду, что ж за событие, банальная информация: мы вымираем. Нашли, чем удивить.

Семен Глузман
17 декабря 2010 г.

Через високий рівень смертності праце­здатного населення у ранньому віці Україні загрожує демографічна криза.

Системи охорони здоров’я всіх країн світу зіткнулися з проблемою збільшення кількості хронічних захворювань. Це є наслідком зміни середньої тривалості життя завдяки таким факторам, як довголіття, нездоровий спосіб життя та підвищений рівень незахищеності від факторів ризику хронічних захворювань. В Україні проблемою є не тільки збільшення рівня хронічних захворювань, а й відповідна захворюваність населення у ранньому віці порівняно з іншими європейськими країнами. Це призводить до ранньої смертності переважно серед чоловіків працездатного віку, що, у свою чергу, змінює вікову та тендерну структуру українського населення і має серйозні економічні та соціальні наслідки.

Усвідомлюючи це, Світовий банк підготував низку досліджень у рамках програми «Здоров’я та демографія», основною метою якої є зрозуміти: «Яким чином можливо покращити ефективність діяльності уряду та основних зацікавлених сторін на національному та регіональному рівнях щодо покращення показників здоров’я дорослого населення і зменшення демографічного спаду в Україні у середньостроковій та довгостроковій перспективі?»

Перше дослідження у черзі під назвою «Трагедія, якої можна уникнути: подолання кризи здоров’я в Україні. Досвід Європи» показує, що передчасна смертність серед працездатного населення (особливо серед чоловіків) частково викликана змінними поведінковими факторами ризику, а саме палінням та зловживанням алкоголем. Незважаючи на можливість запровадження економічно-ефективних цільових програм для вирішення проблеми, система охорони здоров’я України, зокрема у частині лікування періодичних хвороб, не пристосована для боротьби з високою смертністю і потребує всеохоплюючих реформ. Беручи до уваги значну роль факторів нездорового способу життя, у другому документі «Поширеність та визначні фактори паління і вживання алкоголю та наркотичних речовин в Україні» були використані дані Дослідження охорони здоров’я та демографії в Україні (2007 рік) для визначення рівнів вживання наркотичних речовин, найбільш ризикових груп населення та відповідних соціальних причин, які призводять до вживання наркотичних речовин. У документі були сформульовані основні заходи, що можуть призвести до швидких результатів, і визначені цільові групи населення, на які слід спрямовувати ці заходи для покращення ситуації. У дослідженні також підкреслюється, що, незважаючи на існування пропозицій (викладених у першому документі у черзі) щодо відповідних реформ в Україні і навіть законодавчої бази для декількох з них, більшість реформ так і не були запроваджені. Ті, що були реалізовані, не принесли очікуваних результатів. У третьому документі у черзі «Багатосекторне співробітництво на місцевому рівні: попередження ранньої смертності серед населення працездатного віку в Україні» увага приділена основним зацікавленим сторонам у регіонах та їх співробітництву у профілактиці хронічних хвороб та запровадженні цільових програм. Акцент робиться на недостатній участі місцевих сторін у розробці відповідних програм та стратегій, пропонується посилення їх участі та покращення багатосекторного співробітництва для зменшення смертності серед працездатного населення України.

Цей документ — четверте дослідження у черзі. В ньому використані дані нового репрезентативного опитування родин на національному і регіональному рівні, проведеного у 2009 році у рамках програми «Охорона здоров’я та демографія в Україні». Ці дані надають можливість краще зрозуміти проблематику ситуації і розробити ефективну тактику для покращення рівня охорони здоров’я дорослого населення. Це дослідження дозволяє краще зрозуміти соціально-економічні фактори стану здоров’я населення, фактори ризику, звернення по медичну допомогу, особливо у випадку деяких хронічних захворювань, включаючи фактори, що визначають різницю у стані здоров’я згідно з регіоном, статтю та соціально-економічною групою і пояснюють різницю у відповідних показниках. Поєднання даних про стан здоров’я (наданих самими респондентами) з їх оцінкою (за допомогою біомаркерів) дозволяє визначити поширеність певних хронічних станів, ступінь факторів ризику та рівень усвідомлення населенням необхідності здорового способу життя. У документі висвітлені три основні питання:

— Що є визначними факторами поганого стану здоров’я дорослого населення і які соціально-економічні фактори визначають відмінності у показниках стану здоров’я?

— Яким є рівень усвідомлення населенням наявності хронічних захворювань і впливу нездорового способу життя на здоров’я?

— Яким чином використовуються медичні послуги у випадку наявності певних хронічних захворювань?

Це дослідження є певним чином унікальне, і надає декілька переваг. По-перше, у ньому використані вихідні дані нещодавнього репрезентативного опитування родин на національному і регіональному рівнях, що включають не лише інформацію про стан здоров’я, надану самими респондентами, а й біомаркери. Наявні дані дозволяють аналізувати стан здоров’я за соціально-економічними категоріями та регіонами, а також визначити його основні фактори. В аналізі розглянуті як причини захворюваності, пов’язані зі способом життя, так і причини, пов’язані з роботою системи охорони здоров’я. Представлення даних у сукупному вигляді та окремо за групами населення дозволить планувати більш ефективні та надійні цільові заходи. Також це дослідження допоможе у майбутньому оцінювати їх вплив та ефективність.

Серед українського населення спостерігається високий ризик смертності у ранньому віці — майже половина дорослого населення, переважно молодь, страждає від одного чи декількох хронічних захворювань.

Понад 25 % дорослого населення України віком від 18 до 65 років мають хронічне захворювання або стан, понад 7 % мають декілька (3 чи більше) хронічних захворюваннь чи станів. Нижче надаються декілька сумних фактів:

— Хронічні захворювання поширені серед населення по всій Україні, вони не обмежуються одним чи кількома регіонами. Тоді як поширеність захворювань найвища на заході (40 %), інтенсивність їх навпаки (за даними по декількох хронічних станах) найвища на сході. Навіть при низьких показниках захворюваності (наприклад, на півдні), приблизно чверть дорослого населення має хронічні захворювання.

— Від хронічних захворювань страждають більше жінки. Це пояснюється тим, що українські жінки живуть довше за чоловіків, серед яких спостерігається високий рівень передчасної смертності. Незважаючи на те що жінки живуть довше, вони проводять багато років або більшу частину життя у стані поганого здоров’я.

— Усе більша кількість молодого повнолітнього населення має хронічні захворювання. Кожен 1-й із 3 респондентів на сході віком до 40 років чи молодше страждає від гіпертонії, на заході відсоток гіпертоніків молодше за 40 років становить 47,5 %. Кожен п’ятий віком від 18 до 25 років в Україні має гіпертонію порівняно з 8,75 % у Румунії.

— Захворюваність не залежить від матеріального стану — від хронічних захворювань страждають і багаті, і бідні. Поширеність гіпертонії найвища серед жінок у двох нижніх квінтилях матеріального стану. Це викликає ризик додаткових витрат, оскільки лікування хронічних хвороб потребує багато грошей та дорогих ліків, за які платять пацієнти.

Нездоровий спосіб життя, особливо серед молодих чоловіків, підвищує ризик хронічного захворювання у майбутньому.

Нездоровий спосіб життя дорослого населення свідчить про те, що багато українців не усвідомлюють ризиків, на які вони наражаються. Саме нездоровий спосіб життя — паління, зловживання алкоголем, погане харчування та відсутність фізичного навантаження — є однією з основних причин високої захворюваності.

— 36 % населення України зараз палить, 31 % з них палить щоденно. Понад 58 % чоловіків та 7 % жінок палять зараз, із них приблизно 52 % чоловіків та 12 % жінок палять щоденно. Це перевищує середні дані ВОЗ для Європи — 28,6 % для населення віком 18 років і більше.

— Паління не тільки починається у ранньому віці, але й середній вік початку паління серед тих, хто палить щоденно, з часом зменшується. Зараз середній вік першої спроби становить 16 років у віковій групі < 30 років, хоча він був 19 років для категорії «палять зараз» у віковій групі 60–65 років.

— Щоденні курці палять приблизно 18 цигарок на день, тобто майже 1 пачку. Тютюнопаління більше поширене серед чоловіків (вони палять у середньому 19 цигарок на день), ніж серед жінок (13 цигарок на день).

— Двадцять відсотків українців надмірно вживають або зловживають алкоголем (кількість разів вживання алкоголя перевищує 5 порцій протягом одного чи більше днів за останній місяць). Понад 80 % тих, хто надмірно вживає алкоголь або зловживає ним, — чоловіки, кількість яких становить третину дорослого чоловічого населення. Для порівняння: лише 7,4 % жінок входять до цієї категорії.

— Надмірне вживання чи зловживання алкоголем починається у ранньому віці і збільшується з роками, досягаючи пікових значень у віковій групі 40–49 років. У старших вікових групах показники зменшуються, що може свідчити про високу смертність серед тих, хто надмірно вживає чи зловживає алкоголем у цих вікових групах, особливо серед чоловіків. Найбільша кількість осіб, хто надмірно вживає або зловживає алкоголем, спостерігається у наймолодшій віковій групі — 18–29 років (28,0 %), потім у віковій групі 40–49 років (26,7 %). Серед чоловіків, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, більшість також у віковій групі 18–29 років, але в цій самій віковій групі більша кількість тих, хто помірно вживає алкоголь (31,8 %). Найбільша кількість жінок, які надмірно вживають або зловживають алкоголем, припадає на вікову групу 40–49 років (35,8 %).

— Приблизно 10 % українців ведуть малорухомий спосіб життя, 6,3 % мають нестачу фізичної активності на тиждень. Досить дивними є великі показники малорухомого способу життя у віковій групі 18–29 років. Відповідний відсоток у цій групі становить 10,9 %, що є найбільшим серед інших країн. Наприклад, у Чеській Республіці показник у тій самій групі дорівнює 3,7 %, в Угорщині — 7,1 %, але все-таки нижче, ніж в Україні. Жінки більш схильні до малорухомого способу життя, ніж чоловіки. Малорухомий спосіб життя домінує серед мешканців міст і збільшується залежно від матеріальної забезпеченості.

Неефективність системи охорони здоров’я, байдужість та неусвідомлення населенням ситуації є складовими проблеми.

Незважаючи на поширеність хронічних захворювань, більшість дорослого населення України оцінює стан свого здоров’я як задовільний чи краще. Це відбувається як через погану поінформованість про стан здоров’я, так і через ще гірше уявлення про серйозність пов’язаних ризиків (рис. 1).

Третина з тих, хто мають гіпертонію, згідно з даними дослідження, не усвідомлюють її наявності, причому у два рази більше чоловіків, ніж жінок (48 % чоловіків порівняно з 24 % жінок відповідно). Згідно з розрахунками, 61 % чоловіків та 74 % жінок, які не усвідомлюють наявність високого кров’яного тиску, мають 2-гу стадію гіпертонічної хвороби.

Через те, що під час відвідання медичної установи не завжди проводиться вимірювання кров’яного тиску та діагностика ожиріння, захворювання не завжди виявляють. Ці процедури мають проводитися під час кожного візиту до лікаря. Серед українців, у яких була виявлена гіпертонія під час цього дослідження, 14,1 % отримали одну медичну консультацію за останні 30 днів, а 4,3 % звертались до медичних установ більше одного разу. Серед тих, хто не усвідомлює наявність ожиріння (виявлене під час цього дослідження), приблизно чверть звертались до медичних закладів за останні 30 днів. Серед них 7,8 % звертались до лікаря більше одного разу.

Спостерігається низький рівень виконання приписів лікарів — половина пацієнтів, які лікуються від основних хронічних хвороб — гіпертонії, діабету, високого рівня холестерину у крові, не приймають ліки або приймають із порушеннями лікарських порад. Приблизно чверть пацієнтів порушує дозування або графік прийому, решта не приймає ліки взагалі. Це відбувається через те, що пацієнти забувають прийняти ліки або вважають, що лікування вже не потрібно. Отже, не дивно, що згідно з даними одна п’ята чоловіків та 36 % жінок мають 1-шу та 2-гу стадію гіпертонічної хвороби, незважаючи на її усвідомлення та курс лікування. Менше ніж чверть пацієнтів із діагностованим ожирінням дотримуються будь-якої програми схуднення.

Без негайних дій Україна може втратити наступне покоління через хронічні захворювання.

Для захисту майбутнього покоління потрібні термінові заходи, які можуть бути успішними, але вимагатимуть спільних зусиль уряду, приватного сектору і особливо української громадськості. Загальновідомо, що лікування та контроль за хронічними захворюваннями не належать виключно до компетенції сектору охорони здоров’я. Необхідне залучення уряду, приватного сектору і дорослого населення. Найголовнішим для зниження ризиків виникнення хронічних захворювань є зменшення основних факторів ризику (особливо поведінкових та змінних) поєднано з виявленням захворювань на ранніх етапах, своєчасним лікуванням та контролем. В обох випадках участь осіб, які належать до групи ризику, є надзвичайно важливою.

Автори цього дослідження пропонують підхід, що складається з двох компонентів, а саме:

1. Перше: приділення особливої уваги цільовим профілактичним програмам за підтримки уряду, спільнот, бізнесу і особливо української громадськості. Це включає:

— Покращення усвідомлення проблеми серед молоді — майбутнього України. Школи можуть бути гарним місцем для профілактики ризикової поведінки, яка, як зазначено в цьому докладі, формується рано.

— Для молодих повнолітніх — програми та заходи, що пояснюють коротко- та довгострокові переваги здорового способу життя (якщо необхідно — із використанням заохочення чи винагороди).

— Застосування існуючих правових норм, тобто заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнової продукції малолітнім, заборони щодо паління у громадських містах.

— Використання податків, тарифів, правових положень та норм для широкого запровадження заходів щодо підтримки здорового способу життя. Ключовим аспектом тут є не формальне регулювання, а практичне застосування та дотримання цих положень.

Перед цим необхідно розробити загальну стратегію профілактики та контролю за хронічними захворюваннями. В ній слід визначити пріоритетні напрямки і визначити ролі різних секторів та урядових рівнів для всеохоплюючого підходу до вирішення проблеми. Як уже було зауважено, зусиль одного сектору охорони здоров’я недостатньо для зміни життєвої поведінки, отже робота потребує участі уряду, приватного сектору та неурядових організацій.

2. Друге: переорієнтація системи охорони здоров’я на визначення груп ризику, своєчасне виявлення хронічних захворювань та станів і контроль їх розвитку. У лікуванні хронічних захворювань активну участь беруть як органи охорони здоров’я, так і пацієнти. Дослідження Світового банку (2009 рік) показує, що сучасна система охорони здоров’я України не здатна впоратися із кризою, отже, вимагає реорганізації. Необхідно відходити від моделі епізодичного лікування гострих хвороб до моделі, що передбачає профілактику і відповідає потребам пацієнтів із хронічними станами. Виявлення захворювань на ранньому етапі допомагає подальшому лікуванню. Цього можна досягти таким чином:

— Посилити ефективність системи первинної допомоги. Медичні працівники мають вміти розпізнавати осіб, які належать до груп ризику, повідомляти їх про можливі наслідки, встановлювати своєчасний діагноз і проводити належне лікування.

— Переорієнтувати медичні послуги для підвищення участі пацієнтів у прийнятті рішень щодо їх лікування. Пацієнти мають усвідомлювати свою роль під час лікування хронічних захворювань. Розуміння необхідності лікування та залучення хворих до обрання відповідної стратегії матиме великий вплив на виконання лікарських приписів і знизить ризик передчасної смерті.

Розділ І: Вступ

1. В Україні спостерігається найвищий рівень депопуляції в Європі. Скорочення рівнів народжуваності поєднано з високим рівнем смертності призводить до зменшення тривалості життя. Незважаючи на покращення деяких показників (дитяча смертність, материнська смертність та ін.), хронічні захворювання продовжують значно впливати на стан здоров’я в Україні, призводячи до передчасної смертності серед дорослого населення. Українці, особливо чоловіки працездатного віку, не тільки помирають у ранньому віці, але й живуть менше років здоровим життям порівняно з чоловіками інших європейських країн. Зміни у вікових групах та ґендерному розподілі населення України мають серйозні соціальні та економічні наслідки.

2. Незаразні хвороби і хронічні стани є основними причинами смертності в Україні, особливо серед чоловіків працездатного віку. 82 % від 1 мільйону смертей (стандартизованих за віком) у 2004 році були спричинені незаразними хворобами. Решта була спричинена іншими факторами (12 %), а 6 % — заразними, перинатальними, материнськими та харчовими станами. Незаразні хвороби мають великий проміжок часу між своїм початком та проявами і зазвичай потребують нагляду й лікування протягом усього життя людини. Незаразні хвороби не тільки є причиною смертності, вони значно впливають на працездатність (70 % непрацездатного населення України від 20 мільйонів років тривалості життя, скоригованої на інвалідність у 2004 році) (рис. 2).

3. Багато причин передчасної смертності та захворюваності в Україні пов’язані з факторами ризику, які можна змінити або попередити. Фактори ризику — паління, вживання алкоголю, харчування та забруднення навколишнього середовища призводять до виникнення хвороб, отруєнь, травм та найбільш небезпечних серцево-судинних захворювань, таких як ішемічна хвороба серця та інсульт. Причини хронічних захворювань полягають у хронічних станах (факторах середнього ризику) — високий кров’яний тиск, високий рівень глюкози у крові, високий рівень холестерину та надмірна вага/ожиріння.

4. Боротьба з передчасною смертністю та високими рівнями захворюваностей вимагатиме багатосекторного співробітництва та цільового підходу. Останній досвід роботи у регіонах свідчить про те, що ситуацію з поганим станом здоров’я дорослого населення можна змінити. Досягнення позитивних результатів можливе завдяки співробітництву між багатьма секторами, усвідомленню важливості здорового способу життя, розумінню регіональної специфіки та факторів, які зумовлюють ризикову поведінку. Також необхідно покращити здатність системи охорони здоров’я виявляти та лікувати хронічні захворювання на відповідному рівні.

5. Слід звернути увагу на відсутність належного розуміння значних факторів здорового способу життя та стану здоров’я у регіонах, особливо тих, що визначають поширеність хронічних захворювань. Своєчасне звернення по медичну допомогу надзвичайно важливе для профілактики та контролю хронічних захворювань. Очевидна потреба у зусиллях, спрямованих на багатосторонній підхід до вирішення проблеми. Цей підхід має бути орієнтований на конкретні групи населення, і забезпечувати своєчасне надання медичних послуг. Доцільними будуть пропаганда здорового способу життя, покращення якості медичних послуг та профілактична робота у навчальних закладах.


Тривалість життя, скоригована на інвалідність, — сума потенційних років життя, втрачених через передчасну смерть або хворобу.


6. Усвідомлюючи проблему, Світовий банк підготував ряд досліджень у рамках програми «Здоров’я та демографія», основною метою якої є зрозуміти: «Яким чином можливо покращити ефективність діяльності уряду та основних зацікавлених сторін на національному та регіональному рівнях щодо покращення показників здоров’я дорослого населення і зменшення демографічного спаду в Україні у середньостроковій та довгостроковій перспективі?».

7. Перше дослідження у черзі під назвою «Трагедія, якої можна уникнути: подолання кризи здоров’я в Україні. Досвід Європи» показує, що передчасна смертність серед працездатного населення (особливо серед чоловіків) частково викликана змінними поведінковими факторами ризику, до яких належать паління та вживання алкоголю. Незважаючи на можливість запровадження економічно ефективних цільових програм для вирішення проблеми, система охорони здоров’я України, зокрема у частині лікування періодичних хвороб, не пристосована для боротьби з високою смертністю і потребує глобальних реформ. Подібна ситуація з високим рівнем смертності серед дорослого населення спостерігалась у країнах Центральної Європи у 1980-х роках, але у 1990-х і подальших роках тенденції в цих країнах покращились і призвели до збільшення тривалості життя. Це відбулось завдяки принципам інтегрованого підходу до реформи галузі охорони здоров’я та мобілізації і співробітництва між різними державними секторами з метою покращення профілактики та лікування хронічних захворювань. Ці принципи були затверджені деякими країнами Центральної Європи і можуть послужити гарним прикладом для України.

8. Багато причин передчасної смертності та захворюваності в Україні викликані факторами ризику, які є змінними і які можна попередити. У другому документі «Поширеність та визначні фактори паління, вживання алкоголю та наркотичних речовин в Україні» були використані дані «Дослідження охорони здоров’я та демографії в Україні» (2007 рік) для визначення рівнів використання наркотичних речовин, найбільш ризикових груп населення та відповідних соціальних причин. У документі були запропоновані заходи, які можуть призвести до швидких результатів, та визначені основні цільові групи, на які ці заходи необхідно спрямовувати.

9. Незважаючи на існування пропозицій щодо відповідних реформ в Україні і навіть законодавчої бази для декількох із них, більшість реформ так і не були запроваджені. Ті, що були реалізовані, не принесли очікуваних результатів. У третьому документі у черзі «Багатосекторне співробітництво на місцевому рівні: попередження ранньої смертності серед населення працездатного віку в Україні» увага приділена основним зацікавленим сторонам у регіонах та їх співробітництву у профілактиці хронічних хвороб та запровадженні цільових програм. Акцент робиться на недостатній участі місцевих сторін у розробці відповідних програм та стратегій, пропонується посилення їх участі та покращення багатосекторного співробітництва для зменшення смертності серед працездатного населення України.

10. У цьому четвертому дослідженні використані дані нового репрезентативного опитування родин на національному і регіональному рівнях, проведеного у рамках програми «Охорона здоров’я та демографія в Україні». Дослідження дозволяє краще зрозуміти соціально-економічні фактори стану здоров’я населення, фактори ризику, звернення по медичну допомогу у випадку деяких хронічних захворювань; фактори, що визначають різницю у стані здоров’я згідно з регіоном, статтю та соціально-економічною групою і пояснюють різницю у відповідних показниках. Поєднання даних про стан здоров’я (наданих самими респондентами) з їх оцінкою (за допомогою біомаркерів) дозволяє визначити поширеність певних хронічних станів, ступінь факторів ризику та рівень усвідомлення населенням необхідності здорового способу життя. У документі висвітлені три основних питання:

— Що є визначними факторами поганого стану здоров’я дорослого населення, і які соціально-економічні фактори визначають відмінності у показниках стану здоров’я?

— Яким є рівень усвідомлення населення наявності хронічних захворювань і впливу нездорового способу життя на здоров’я?

— Яким чином використовуються медичні послуги у випадку наявності певних хронічних захворювань?

Дані та методика дослідження

11. У цьому документі використані дані «Опитування українських родин з приводу хронічних станів, способу життя та використання медичних послуг» — першого великого опитування населення такого типу. Опитування є репрезентативним на національному та регіональному рівнях. Воно проводилось у вересні-жовтні 2009 року і включає дані по родинах 8 областей України — Київської, Автономної Республіки Крим, Вінницької, Рівненської, Львівської, Дніпропетровської, Луганської та Одеської, які представляють чотири регіони: західний (Волинь, Закарпаття, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Рівне), північний та центральний (Київ, Вінниця, Житомир, Кіровоград, Полтава, Суми, Хмельницький, Черкаси, Чернігів), південний (Автономна Республіка Крим, Одеса, Севастополь, Херсон, Миколаїв) та східний (Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Харків та Луганськ). Дослідження базується на даних багатоступеневого стратометричного відбору: зони дії системи реєстрації спочатку відбирались вибірково (однакова кількість за винятком міста Києва), потім вибірково обирались вулиці у кожній зоні, а потім — родини, які мешкають на певних вулицях.

12. Були виділені 1408 голів з родин. Голова кожної родини (або найбільш проінформований член родини) надавав відповідну інформацію. Потім кожен член родини віком від 18 до 65 років заповнював детальну анкету, яка містить такі пункти: загальний стан здоров’я, використання амбулаторних медичних послуг за останні 30 днів, госпіталізація за останні 12 місяців, наявність хронічних захворювань, спосіб життя (паління, вживання алкоголю, фізичні вправи, стрес та харчування), думка про українську систему охорони здоров’я. Загальний обсяг вибірки становив 3430 осіб. Окрім цього, кваліфіковані медичні працівники проводили антропометричне обстеження та повторне вимірювання кров’яного тиску у кожного члена родини віком від 18 до 65 років.

13. Це дослідження є певним чином унікальне і надає декілька переваг. По-перше, у ньому використані вихідні дані нещодавнього репрезентативного опитування родин на національному і регіональному рівнях, що включають не лише інформацію про стан здоров’я, надану самими респондентами, а і біомаркери. Наявні дані дозволяють не тільки аналізувати стан здоров’я за соціально-економічними категоріями та регіонами, але й визначити його основні фактори. В аналізі також розглянуті причини захворюваності, пов’язані зі способом життя, та причини, пов’язані з роботою системи охорони здоров’я. Подання даних у сукупному вигляді та окремо за групами населення дозволить розробляти більш ефективні та надійні цільові заходи. Наприклад, розуміння поширення факторів ризику (гіпертонії, паління або вживання алкоголю) за соціально-економічними показниками дозволить чіткіше планувати відповідні профілактичні, навчальні та лікувальні заходи. Слід зазначити, що випадки невиявлення хвороби свідчать або про недостатність профілактичних засобів, або про нездатність системи охорони здоров’я визначити найбільш ризикові групи. Це підтверджує необхідність посилення первинної профілактики та важливість скринінгу для забезпечення вторинної профілактики. Іншою важливою складовою лікування хронічних захворювань є дії пацієнтів. Оцінка виконання пацієнтами лікарських приписів дозволяє визначити ступінь усвідомлення ними відповідальності за їхнє здоров’я. Більше того, дані цього дослідження допоможуть краще оцінити ефективність майбутніх заходів.

14. У наступному розділі увага приділена поширенню хронічних захворювань та станів серед дорослого населення України. Проблема розглядається з урахуванням декількох аспектів для кращого розуміння різниці у показниках. Акцент робиться на перешкодах звернення по медичну допомогу. Розділ III присвячений гіпертонічній хворобі й ожирінню — двом основним причинам ішемічної хвороби та інсульту, що призводять до смерті або непрацездатності. Для підтвердження діагнозу або його встановлення були використані біомаркери. Розглядаються усвідомлення пацієнтами стану свого здоров’я та виконання лікарських приписів. У розділі IV йдеться про ризикові фактори, що призводять до хронічних захворювань, — паління, надмірне вживання або зловживання алкоголем та нестача фізичної активності (мета — визначити відповідні соціально-економічні характеристики та регіональні відмінності й різницю у показниках). У заключному розділі надаються поради стосовно заходів, спрямованих на покращення усвідомлення пацієнтами стану свого здоров’я і виконання приписів лікаря.

Розділ II: Різниця у показниках стану здоров’я та хронічні захворювання

Основні висновки:

— Поширеність хронічних захворювань в Україні є високою і уражає майже половину населення віком від 18 років та старше.
— Хронічні захворювання поширені серед усього населення і не обмежуються одним чи кількома регіонами.
— Жінки більше страждають від хронічних захворювань, тоді як смертність вища серед чоловічого населення.
— Усе більша кількість молодих повнолітніх страждає від хронічних захворювань на відміну від більшості європейських країн.
— Хронічні захворювання не залежать від матеріального стану — вони уражають як бідних, так і багатих.

Ситуація

15. Показники тривалості життя та здоров’я в Україні частково зумовлені особливостями поширення хвороб та зовнішніми причинами смертності. Як вже було згадано, незаразні хвороби є найбільш поширеною причиною смертності та захворюваності серед дорослого населення. Сукупні дані щодо хвороб не відображають непропорційний характер хронічних захворювань у різних групах населення.

16. У цьому розділі поширеність хронічних захворювань (інсульт, діабет, інфаркт, рак та остеопороз) та хронічних станів (високий кров’яний тиск та високий рівень холестерину) оцінюється за різними параметрами — вік, стать, сімейний стан, регіон, місце проживання (місто/село), освіта, зайнятість та матеріальна забезпеченість. Це робиться для кращого розуміння відмінностей показників стану здоров’я. Слід зауважити, що лікування кожної хвороби або стану, про які йдеться в цьому розділі, вимагає зусиль як від пацієнта, так і від лікаря протягом усього життя, тому їх називають хронічними. Часто одні хронічні захворювання є ризиковими факторами виникнення інших хронічних захворювань. Наприклад, діабет збільшує ризик виникнення гіпертонічної хвороби, раку чи остеопорозу. Високий рівень холестерину є ризиковим фактором для гіпертонії, інсульту та інфаркту. Складні взаємозв’язки не розглядаються детально у цьому докладі, але у подальших розділах приділена увага поширенню та розподілу хвороб.

17. Опитування родин виявило поширеність типових хронічних захворювань — інсульту, діабету, інфаркту, раку, остеопорозу і хронічних станів — високого кров’яного тиску та рівня холестерину шляхом встановлення діагнозу лікарем. Під час опитування проводилися вимірювання кров’яного тиску, що дозволило підтвердити діагноз або встановити нові випадки.

Поширеність хронічних захворювань і соціально-економічні фактори

18. Майже чверть дорослого населення України має принаймні 1 хронічне захворювання чи стан, близько 7 % мають декілька (3 чи більше) хронічних захворювань або станів. Найбільш поширений діагноз (7,3 %) — стенокардія. Наступним за поширенням діагнозом є високий рівень холестерину у крові (гіперхолестеринемія) — 3,8 %, за яким є діабет чи надмірний уміст цукру в крові — 3,6 %. З усієї вибірки поширеність інфаркту становить 1,2 % та інсульту — 1,3 %. Для остеопорозу відповідний відсоток вибірки дорівнює 2,4 %. Поширеність раку дещо нижча — 0,8 % хворіють на рак тієї чи іншої форми, хоча на заході країни цей показник найвищий — 1,3 %. Це можна пояснити відносно короткою тривалістю життя. Українці помирають від інших причин, так як середній вік захворюваності на рак припадає на пізніші роки життя (про це свідчить досвід промислово розвинутих країн).

19. Рівень поширеності хронічних захворювань є високим по всій країні, але існують регіональні відмінності — найвищим він є на заході. 37 % населення на заході мають лише одне хронічне захворювання. Для порівняння: 22 % населення на півдні мають лише одне хронічне захворювання чи стан, що є найнижчим показником в Україні. Високий рівень холестерину та цукру найпоширеніші серед населення на сході країни (5,1 та 4,3 % відповідно). Оскільки ці дві хронічні хвороби є ризиковими факторами, на сході спостерігається найвищий відсоток інсультів та інфарктів (2,0 та 1,9 % відповідно). Вірогідність поєднання цих хвороб є високою, оскільки майже 20 % населення на сході України мають 2 хронічні хвороби чи більше — особливо чоловіки (табл. 1).

20. Хронічні захворювання більше поширені серед жінок, та їх кількість збільшується з віком. Це можна пояснити тим, що тривалість життя вища серед жінок — розрив між чоловіками та жінками за цим показником дорівнює 12 років. Як наслідок, значну частину життя жінки проводять у стані поганого здоров’я.

21. Хоча дескриптивний та двовимірний аналізи є корисними інструментами, їх результати можуть бути оманливими — фактори, пов’язані з поширенням хронічних захворювань, можуть бути корельовані між собою. Для чіткішого визначення груп ризику були застосовані логістичні регресії. Це дозволило одночасно контролювати декілька другорядних соціально-економічних характеристик. Коефіцієнти подані як співвідношення шансів, а ступінь статистичної значимості позначений зірочками (табл. 2).

22. Шанси мати одну хронічну хворобу чи більше ззростають із віком жінки, яка мешкає на заході, овдовіла та безробітна. Вихідним показником у табл. 3 є неодружений чоловік, що проживає на заході, віком 18–29 років, з загальною початковою освітою, у найнижчому квінтилі достатку, мешкає у місті і не має оплачуваної роботи. Місце проживання у західному регіоні суттєво збільшує шанси мати одну хронічну хворобу чи більше (р < 0,001) порівняно з іншими регіонами. Українські жінки у 1,41 раза більше схильні до хронічних хвороб, ніж чоловіки (р < 0,001). Зі збільшенням віку шанси мати декілька хвороб збільшуються від 1,82 раза для вікової групи 30–39 років до майже 8,37 раза для вікової групи 60–65 років порівняно з віковою групою 18–29 років (р < 0,001). Шанси мати одну хронічну хворобу чи декілька збільшуються в 1,36 раза у найвищому квінтилі достатку порівняно з найнижчим. В овдовілих у 1,8 раза більше шансів мати одну хронічну хворобу чи декілька порівняно з неодруженими (р < 0,001). Наявність роботи у 0,8 раза зменшує вірогідність мати одну хронічну хворобу чи декілька (р < 0,05).

Попит на медичні послуги, хронічні захворювання і пов’язані витрати

23. Під час опитування респондентів запитували, чи звертались вони по медичну допомогу за останні 30 днів. Приблизно 16 % населення вікової групи 18–65 років користувалися медичними послугами. Чверть звернень була пов’язана з хронічними захворюваннями та травмами. 60 % осіб, які звертались по медичну допомогу, страждають від однієї хронічної хвороби чи декількох (табл. 3).

24. Попит на амбулаторні медичні послуги вищий серед жіночого населення та мешканців Західного регіону України. Для ви­значення факторів впливу на шанси користування медичними послугами за останні 30 днів була використана логістична регресія. Жінки частіше зверталися по медичну допомогу, ніж чоловіки, як і мешканці Західного регіону порівняно зі Східним (для обох категорій — р < 0,001). Наявність оплачуваної роботи зменшує шанси користування медичними послугами (р < 0,05). Вік, сімейний стан, освіта, проживання у містах чи селах та рівень матеріальної забезпеченості істотно не впливають на користування медичними послугами.

25. Витрати на медичні послуги більші серед осіб, які мають декілька хронічних захворювань; значною мірою це зумовлене високою вартістю ліків. В середньому українець витрачає приблизно 185 гривень за візит до лікаря (23 долари США) (табл. 4). Витрати збільшуються майже вдвічі для пацієнтів із трьома хворобами чи більше, оскільки збільшується кількість необхідних ліків.

26. Дані опитування свідчать про те, що пацієнти досить часто роблять неформальні подарунки лікарям, хоча відповідні суми витрат не є значними на найнижчих рівнях медичної допомоги. Майже 7 % вибірки завжди роблять неформальний подарунок під час медичної консультації. Майже чверть іноді робить подарунок, 12 % — часто. Третина ніколи не робить подарунків. Жінки приносять подарунки частіше, ніж чоловіки, в усіх регіонах. Середні витрати на це становлять приблизно 18 гривень, що дорівнює 2 доларам США. Неформальні подарунки впливають на кількість разів звернення до лікаря. Серед тих, хто мав медичну консультацію чи звертався по медичні послуги за останні 30 днів, 39,8 % відповіли, що зверталися б до лікаря частіше, якби не треба було робити подарунки; 60,2 % відповіли, що зверталися б так само. Серед тих, хто не користувався медичними послугами за останні 30 днів 30,5 %, відповіли, що зверталися б до лікаря частіше, якби не треба було робити подарунки; 69,6 % відповіли, що зверталися б так само.

Висновки

27. Як показано вище, поширеність хронічних захворювань в Україні є високою. Приблизно половина дорослого населення страждає від однієї хронічної хвороби або декількох. Жінки хворіють частіше, оскільки мають тривалість життя на 12 років більше, ніж чоловіки. Поширеність хронічних захворювань найвища на заході країни, але її показники досягають майже чверті населення навіть на півдні. 15 % населення зверталися по медичну допомогу за останні 30 днів, і цей показник не залежить від рівня матеріального добробуту. Неформальні подарунки мають значення принаймні для третини дорослого населення і можуть перешкоджати наданню послуг. У наступному розділі більш детально розглядаються гіпертонічна хвороба і ожиріння. Також розглядається виконання приписів лікаря та участь пацієнтів у своєму лікуванні.

Далі буде



Вернуться к номеру